12.03.06
Автор: Парасковія НЕЧАЄВА
Джерело: Літературна Україна
Коментарів: 0
Життя цієї людини - справжній подвиг: коли українське книговидання було ущент поруйноване, він на рівному місці взявся за його відродження. Сьогодні його "А-ба-ба-га-ла-ма-га" - не лише всеукраїнське явище, рівного якому немає, а конкурентноздатне і відоме у світі видавництво. „Подвижник" - саме так називають Івана Малковича люди, яким по-справжньому болить майбутнє України.
Я розпочав видавничу справу 1992 року. І в порівнянні з працею селян чи металургів, я не сказав би, що це така вже й непосильна праця — українська книжка в Україні. Ті, хто нарікає й плаче, вони, можливо, не вкладають у свою книжку всього того, чого вимагає книжка третього тисячоліття. Вона має бути і за змістом, і за версткою, і за малюнками, і поліграфічно якнайкращою — "долюбленою" на кожному етапі її створення — якісна книжка якісної держави, яка живе у III тисячолітті.
Наші книжки видають "майже у 20 країнах світу, їх читають діти — в Австралії, Америці, в європейських країнах і навіть у Південній Кореї. Тобто, мені певною мірою вдалося довести, що українська книжка може бути прибутковою. Найбільші дистриб'ютори мене не перестають переконувати, щоб я видавав в Україні російськомовну книжку. Звичайно, це, як мінімум, подвоїло б прибутки видавництва, але я належу до тих людей, які люблять батьківщину не лише до глибини душі, а й до глибини кишені, і тому до того часу, поки українська мова в рідній державі почуватиметься в ролі Попелюшки, я російськомовних книг в Україні продавати не буду.
Знаєте, в моїх книжках ви не часто знайдете слово "Україна" чи "українська мова", але кожна моя книжка, навіть іноземного автора, дихає найкращою українською мовою. Адже важливо не те, що ти будеш патякати, що ти найкращий, що ти за народ, за Україну, а при тому крастимеш, як останній злодюжка. Важливо, щоб жив Україною і робив для неї добро. І часом, як я вже казав, любив її не лише до глибини душі...
