Австрія й Україна, не будучи нині географічно близькими сусідами, мають багату спільну історію. »»»

Церква Пречистої Діви Марії у селі Вікняни Тлумацького району Івано-Франківської області, яка нещодавно відсвяткувала своє перше сторіччя, чимало бачила і пережила на своєму віку: і драм людських, і суспільних трагедій (чого варті лише дві світові війни), і радостей сільської громади та величі, як і, на жаль, ницості духу людського. А ще як мовчазний свідок учорашньої епохи ховає у своїх думах її невимовні тайни. І, зокрема, ті, що стосуються героїчної та водночас трагічної сторінки нашої історії - народно-визвольного руху 40-50-х років 20 століття. »»»

«Самим своїм фактом Конотопська битва руйнувала міф про споконвічну дружбу між російським та українським народами, міф про одностайність українського народу в підтримці Переяславської ради 1654 року, міф про загальнонародне прагнення до «воссоєдінєнія»... Нагадувала російським великодержавним шовіністам про найбільшу в Європі воєнну поразку, і поразку саме від українців». »»»

Спекотний серпневий полудень 1750 року. Київський генерал-губернатор Леонтьєв підписує наказ про арешт миргородського полковника Василя Капніста. Вищому офіцерові Гетьманщини ставиться в провину не багато, не мало — організація замаху на гетьмана і спроба державного перевороту. Війська спішно висуваються до південних кордонів імперії. У повітрі пахне зрадою, хтось говорить про велику війну... »»»

202 роки тому на Соловках помер син Сумщини Петро Калнишевський. Страдницька доля останнього кошового Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського є одним із найяскравіших прикладів історичної несправедливості, яка багато віків тяжіла над нашим народом. Цікаво, що Калнише-вський - єдина в історії України відома особа, життя якої припадає на три століття: народився в XVII, діяв протягом XVIII, а помер у XIX ст. »»»

Своїм маніфестом від 16 травня 1722 року російський цар Петро I створив “Малоросійську Колегію”, не довіряючи 76-річному українському гетьману Івану Скоропадському, якого вважав “мазепинцем”. До складу Колегії входили шість московський штаб-офіцерів із розквартированих в Україні військ, а очолював її президент-бригадир Степан Вельямінов. Не зважаючи на образу й заперечення гетьмана І. Скоропадського проти московської задумки, Петро I визнав за можливе заявити, що її створено “не для чого іншого, як тільки для того, щоб український народ ніхто не кривдив, ні неправими судами, ні зловживаннями старшин”. »»»