Футболісти - не тільки спортсмени, але й націонали... »»»

Мова як засіб спілкування — це найменш вагомий аргумент, адже спілкуватися сяк-так можна і взагалі без мови — поглядами, жестами. А от що мова — генетичний код, ознака національної ідентичності цілого народу, а це завжди несе ідею суверенності, окремішності, незалежності — це серйозно. І більш виразної та вагомої ознаки саме національної мови тут не було і не буде. Виходить, що МОВА — це символ свободи, а отже — і державності її народу. »»»

Вважає фахівець з мовної полі¬тики, науковий праців¬ник Інституту політич¬них та етнонаціональних досліджень НАНУ Володимир Кулик. »»»

Особливу роль у консолідації сучасної російської держави, тобто цементуванні суспільства й формуванні російської політичної нації XXI ст., відіграє мова титульного етносу, етнічних росіян. Прийнято закон про державну мову Росії. Треба сказати, що в країні функціонує закон 1991 р., тобто прийнятий на два роки пізніше, ніж аналогічний закон України (Української РСР), «Про мови народів Російської Федерації». Але законодавець, усвідомивши значення мови для державотворення, вирішив зміцнити позиції мови етносу-носія державності. »»»

Класифікація хохлів, малоросів й українців »»»

Ця суперечка, навіть якщо не брати до уваги петровських і єкатерининських часів, триває вже два століття. Предмет її – українська мова, суб'єктами є дві групи людей, дві спільноти дуже, не дуже і зовсім не вчених людей, політиків, спекулянтів, попів, генералів в еполетах і сержантів надстрокової служби, поетів, повій, невігласів, навіть клієнтів Кирилівського шпиталю. Обидві групи, попринеминучу зміну поколінь, завзято боронять свій погляд на предмет вічної суперечки, вдаються до вбивчих характеристик другої групи, наводять найдоказовіші аргументи на користь своїх переконань, захищають неспростовні дисертації й видають грубезні фоліанти – але ніяк не можуть переконати опонентів у виключно своїй правоті. »»»