Титульна сторінка
Титульна сторінка
"Щоб між нами не згасало
Проміння величне,
Ти поставив «на сторожі»
Слово твоє вічне."

       Леся Українка
 
Українська мова
 
"Треба підтримувати ту мову, яка є слабшою" < < На сторожі 

Розділи

Quo vadis, Ruthenia? (1)

Ой хто в лісі, озовися!.. (3)

Зарубки на носі (6)

Cicero (6)

Знай наших! ... або без плагіату (6)

Ай-яй-яй! (2)

Розмови за дверима (4)

"...Шелестить пожовкле листя..." (1)

Тлумачик (1)

Хм-хм... (3)

Чим серце заспокоїться? (2)

Автора, автора!.. (1)

Канцелярія (1)

Депеша (1)

Стрічка публікацій
Коментарі

« Червень 2006 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 

 

"Треба підтримувати ту мову, яка є слабшою"
25.06.06
Автор: Світлана СЛАБІНСЬКА
Джерело: Газета по українськи
Коментарів: 0

Вважає фахівець з мовної полі¬тики, науковий праців¬ник Інституту політич¬них та етнонаціональних досліджень НАНУ Володимир Кулик.

Права російськомовних і україномовних громадян мають бути збалансовані. У Донбасі не можна говорити, що російська — це мова нацменшини. Бо там нею розмовляють понад 90 відсотків громадян. У Тернополі ж немає ніякого сенсу робити російську офіційною. Так само, як у Закарпатті, де більше поширені угорська чи румунська мови.

Державі потрібен новий компромісний закон про мови, який забезпечив би статус української як державної в усій країні, а російській надав би статус офіційної в деяких регіонах. Закон має також передбачати санкції за порушення мовних прав громадян.

Чому депутати з Партії регіонів посилаються на Європейську хартію регіональних мов або мов меншин? Насправді це хартія для маловживаних мов, які в країні потихеньку витісняють з обігу. Російська до таких явно не належить. Для і неї має існувати окреме законодавство.

Виконавча влада повинна чітко роз'яснити населенню зміст хартії. А також подати до парламенту новий закон про ратифікацію, вилучивши російську з переліку мов, що підлягають захисту.

Двомовність не має стати фактичною одномовністю, як хоче багато хто з тих, хто домагається офіційного чи регіонального статусу російської мови.

Українська мова є не тільки рідною мовою більшості громадян, але й мовою, яка символізує суверенність та єдність нації. Тому вона повинна залишатися єдиною державною, їв центрі та україномовних регіонах бути єдиною мовою державного апарату. Всі працівники державної сфери повинні володіти українською та використовувати її при виконанні своїх посадових обов'язків. Не лише чиновник у держадміністрації, але й паспортистка в ЖЕКу, лікар у поліклініці, нотаріус.

Але влада не бажає дотримуватися цього принципу, навіть щодо найвищих чиновників. За часів Леоніда Кучми депутати та журналісти часто вказували на те, що Микола Азаров не знає української. Коли ж Віктор Ющенко порушив закон, призначивши міністром з надзвичайних ситуацій теж виключно російськомовного Давида Жванію, на це ніхто не звернув уваги. Неважливо, якою мовою розмовляє міністр з друзями за пляшкою пива чи з жінкою в ліжку. Та на засіданнях уряду, а тим і більше перед телекамерою,- він має говорити державною.

А з парламентської трибуни? Верховна Рада — це орган державної влади, де всі повинні говорити державною мовою. Але водночас депутати — речники власних виборців. Говорячи російською, люди з Партії регіонів прагнуть сигналізувати своєму електоратові про обстоювання його інтересів. Крім того, регламентом Верховної Ради передбачено можливість використання обох мов.

Колишній голова "Нафтогазу" Олексій Івченко на переговорах у Москві відмовився говорити російською. Так годиться, якщо переговори проводять на офіційному рівні. Усі наші чиновники, і передусім президент, мають говорити в Росії українською мовою. Так само, як і в Брюсселі, Варшаві, Вашингтоні. Проте є неформальне спілкування — коли люди розмовляють так, як їм зручно. Наприклад, президент Латвії раніше жила в Канаді, тому добре знає англійську. І під час неформальної зустрічі з американським президентом Джорджем Бушем було б смішно, якби вона наполягала на латиській.

У приватному секторі держава не може диктувати, тому вплинути на продавця можуть тільки покупці. Якщо для людини принципово, щоб за П гроші було надано послуги українською, то вона не піде туди, де нею говорити відмовляються. Коли ж людина просто йде туди, де дешевше, це означає, що для неї це не так важливо.
За свої переконання та мову потрібно платити. Наприкінці XIX століття галичани активно боролися за свої мовні та національні права, які утискали поляки. Тепер їм показують фільми виключно російською, і ніхто не бойкотує кінотеатрів. Виходить, російська для них не така вже й неприйнятна? Або якщо досі не видали якусь книжку Пауло Коельйо українською, більшість україномовних людей купує російський переклад. Чого хочемо, те й маємо.

Дуже впливають на людей відомі українці: І коли Віталій Кличко чи Андрій Шевченко під час інтерв'ю говорять російською, то надсилають суспільству невтішні сигнали. Бо в Італії Шевченко не міг прожити без італійської, Кличко в Німеччині — без німецької. А в Україні без української поки що можна.


Ваш коментар

Ім'я*:
E-mail/URL:
smile sad blink wink laugh biggrin angry blush closedeyes cool
dry happy huh mellow ohmy rolleyes tongue unsure wacko sick
Текст:

Для форматування тексту використовуйте наступні коди:
А - [b] текст [/b]
А - [i] текст [/i]
А - [u] текст [/u]
"А" - [quote=автор] текст [/quote]
URL - 'http://' або 'www.'

Інші публікації: