Титульна сторінка
Титульна сторінка
"Щоб між нами не згасало
Проміння величне,
Ти поставив «на сторожі»
Слово твоє вічне."

       Леся Українка
 
Українська мова
 
Гуманітарний аспект бізнесу. Нотатки на берегах < Хм-хм... < На сторожі 

Розділи

Quo vadis, Ruthenia? (1)

Ой хто в лісі, озовися!.. (3)

Зарубки на носі (6)

Cicero (6)

Знай наших! ... або без плагіату (6)

Ай-яй-яй! (2)

Розмови за дверима (4)

"...Шелестить пожовкле листя..." (1)

Тлумачик (1)

Хм-хм... (3)

Чим серце заспокоїться? (2)

Автора, автора!.. (1)

Канцелярія (1)

Депеша (1)

Стрічка публікацій
Коментарі

« Березень 2006 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 

 

Гуманітарний аспект бізнесу. Нотатки на берегах
18.03.06
Коментарів: 0

6 березня на цю тему в Українському домі відбувся круглий стіл, організований клубом ім.. Чикаленка та Лігою українських меценатів. Цікавий кут розгляду бізнесу як діяльності в сфері забезпечення життєспроможності економічного організму країни.

З кожного питання організатори передбачили два доповідача. Перший з них – гуманітарій – мав завдання яскраво розповісти, в якому незавидному стані опинилася українська мова й культура за 15 років існування української держави і що «Україну треба любити до глибини своєї кишені». Другий – представник бізнесу – не дуже виразно натякав на те, що так, це правильно, але …шо ми будєм с етого имєть? Перші говорили про те, що бізнесмен, він же ділова людина, а колись ґешефтсман, повинен любити Україну, а крім того бути і меценатом і спонсором, тобто жертвувати свої грошики на втілення проектів своїх же опонентів. Другі погоджувалися з цим, але …шо ми будєм (див. вище). Проте вони могли б і щось зробити, якби держава забезпечила їм певні привілеї. Тут і перші почали «котити бочку» на державу, ніби її, державу, українцям нав’язав хтось «з-за бугра»… Врешті домовилися, що можна було б підтримати таку необхідну галузь, як книговидання, але погодилися з тим, що тепер на ньому не заробиш, а отже …шо ми будєм (див. вище). Тому держава мала б гарантувати бізнесменам (ґешефтсманам), шо імєть.

Хтось із першої когорти натякнув, що непогано було б, якби ділові люди знали, вживали й використовували українську мову, а от шо іметь не обов’язково. З другої фаланги натякнули, що ще краще, якби й неділові люди (не ґешефтсмани) знали, вживали й використовували українську мову, і тоді, до речі, і на українському книговиданні можна було б імєть…

Ну, що б це був за круглий стіл, якби він не завершився гучною резолюцією. Але тут спочатку замість резолюції виникла гучна суперечка, чи потрібна така резолюція, яка знову й знову фіксує те ж, про що йшлося в тисячах і тисячах попередніх резолюцій, закликів, декларацій, звернень, ухвал, рішень, постанов, статей, програм etcetera.

Суперечка між Щирим і Поміркованим триває. Скоро відзначатимемо столітній ювілей.

Екс-економіст

18.03.06 · Розділ: Хм-хм...
Додав: Ю. А. Огульчанський

Ваш коментар

Ім'я*:
E-mail/URL:
smile sad blink wink laugh biggrin angry blush closedeyes cool
dry happy huh mellow ohmy rolleyes tongue unsure wacko sick
Текст:

Для форматування тексту використовуйте наступні коди:
А - [b] текст [/b]
А - [i] текст [/i]
А - [u] текст [/u]
"А" - [quote=автор] текст [/quote]
URL - 'http://' або 'www.'

Інші публікації: